Вже так прийнято, що існують дві крайності менеджменту - демократичний і автократичний стиль управління. Всі решта стилі управління знаходяться на відрізку між і між, будучи ближчими до "центру", до автократичного чи демократичного стилю...
Так вже склалося, що слова "інструкції", "процедури", "протоколи" передбачають чітку стандартизацію роботи персоналу. Але і сьогодні дехто з менеджерів не використовує їх (ці інструменти) для організації роботи людей.
То от для таких менеджерів і для тих, хто просто хоче ознайомитись із цією теорією - пропоную ознайомитись із статтею.
Тео́рія розби́тих ві́кон — теорія, яку сформулювали Джеймс Квінн Вілсон і Джордж Келлінґ у 1982 році. Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила. Детальніше тут
Зовсім не важливо галузь, до якої ми будемо застосовувати цю теорію. Якщо дещо включити уяву, то можна знайти чимало прикладів із нашого щоденного життя, але я хотів би вказати саме на ті, які супроводжували і надалі, нажаль, будуть супроводжувати мене у професійній діяльності.
Основними "поясненнями" цих менеджерів є:
і т.і. і кожного разу це звучить як дитяча казочка і чим далі, тим безглуздіше.
І зрозуміти, чому "непокараність" працівника за те, що він запізнився на 1 хвилину - може "вбити" бізнес назавжди.
Експеримент 1
На вулиці поблизу припаркованих велосипедів забирають всі урни. На 77 припаркованих велосипедів повісили рекламний папірець неіснуючого магазину. У власників велосипедів було два варіанти - викинути папірець прямо на вулиці, чи взяти його з собою, щоб викинути підніше в урну.
В першій ситуації, коли стіна біля велосипедної парковки не була розмальована в графіті - 33% власників велосипедів викинули рекламку прямо на землю.
Коли стіна була розмальована деяким безглуздим (не муралом) граффіті - близько 70% власників велосипедів викинули рекламний матеріал прямо на землю - не дотримались загальноприйнятих норм поведінки зберігання чистоти.
Експеримент 2
Турнікетом перегородили вхід до автостоянки, проте залишився прохідну щілину. На турнікеті повісили інформаційну табличку із вказівником входу, до якого потрібно було пройти 200 метрів а також інформацію про заборону пристібувати велосипеди до огорожі.
В першому випадку - велосипеди були припарковані неподалів огорожі - і порушників пройти у щілину турнікету виявилось близько 25%. В другому випадку - до огорожі були пристібнуті "експериментальні" велосипеди - і це спричинило порушення правил обходу - 86% людей.
Експеримент 3 і 4
У третьому і четвертому експериментах людей провокували на дрібну крадіжку. З поштової скриньки стирчав конверт з прозорим віконцем, з якого виразно проглядала купюра в 5 євро. Експериментатори стежили за людьми підраховуючи кількість крадіжок. У ситуації «порядок дотримано» поштова скринька була чистою і сміття навколо не було. У ситуації «порядок порушено» або скриньку було розмальовано безглуздими графіті (експеримент 3), або навколо валялося сміття (експеримент 4).
У ситуації «порядок дотримано» тільки 13% перехожих (з 71) привласнили конверт. Однак з розмальованої скриньки конверт вкрали 27% перехожих (з 60), а розкидане сміття спровокувало на крадіжку 25% людей (з 72).
Так вже склалося, що слова "інструкції", "процедури", "протоколи" передбачають чітку стандартизацію роботи персоналу. Але і сьогодні дехто з менеджерів не використовує їх (ці інструменти) для організації роботи людей.
То от для таких менеджерів і для тих, хто просто хоче ознайомитись із цією теорією - пропоную ознайомитись із статтею.
Тео́рія розби́тих ві́кон — теорія, яку сформулювали Джеймс Квінн Вілсон і Джордж Келлінґ у 1982 році. Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила. Детальніше тут
Зовсім не важливо галузь, до якої ми будемо застосовувати цю теорію. Якщо дещо включити уяву, то можна знайти чимало прикладів із нашого щоденного життя, але я хотів би вказати саме на ті, які супроводжували і надалі, нажаль, будуть супроводжувати мене у професійній діяльності.
Основними "поясненнями" цих менеджерів є:
- ну в нас не "концтабір"
- я прихильник "вільного" графіку
- я не хочу стандартизувати роботу свого працівника, бо не зможу в нього попросити зробити щось за межами його стандартів.
і т.і. і кожного разу це звучить як дитяча казочка і чим далі, тим безглуздіше.
І зрозуміти, чому "непокараність" працівника за те, що він запізнився на 1 хвилину - може "вбити" бізнес назавжди.
Експеримент 1
На вулиці поблизу припаркованих велосипедів забирають всі урни. На 77 припаркованих велосипедів повісили рекламний папірець неіснуючого магазину. У власників велосипедів було два варіанти - викинути папірець прямо на вулиці, чи взяти його з собою, щоб викинути підніше в урну.
В першій ситуації, коли стіна біля велосипедної парковки не була розмальована в графіті - 33% власників велосипедів викинули рекламку прямо на землю.
Коли стіна була розмальована деяким безглуздим (не муралом) граффіті - близько 70% власників велосипедів викинули рекламний матеріал прямо на землю - не дотримались загальноприйнятих норм поведінки зберігання чистоти.
Експеримент 2
Турнікетом перегородили вхід до автостоянки, проте залишився прохідну щілину. На турнікеті повісили інформаційну табличку із вказівником входу, до якого потрібно було пройти 200 метрів а також інформацію про заборону пристібувати велосипеди до огорожі.
В першому випадку - велосипеди були припарковані неподалів огорожі - і порушників пройти у щілину турнікету виявилось близько 25%. В другому випадку - до огорожі були пристібнуті "експериментальні" велосипеди - і це спричинило порушення правил обходу - 86% людей.
Експеримент 3 і 4
У третьому і четвертому експериментах людей провокували на дрібну крадіжку. З поштової скриньки стирчав конверт з прозорим віконцем, з якого виразно проглядала купюра в 5 євро. Експериментатори стежили за людьми підраховуючи кількість крадіжок. У ситуації «порядок дотримано» поштова скринька була чистою і сміття навколо не було. У ситуації «порядок порушено» або скриньку було розмальовано безглуздими графіті (експеримент 3), або навколо валялося сміття (експеримент 4).
У ситуації «порядок дотримано» тільки 13% перехожих (з 71) привласнили конверт. Однак з розмальованої скриньки конверт вкрали 27% перехожих (з 60), а розкидане сміття спровокувало на крадіжку 25% людей (з 72).